Рококо

Рококо (від фр. Rocaile - уламки каміння) – стиль, для якого характерний  відхід від життя у світ фантазії.

Характерні риси: Панування граціозного, примхливого орнаментального ритму, асиметрія композиції. Для стилю рококо характерне тяжіння до екстравагантності, багатого декору і великої кількості дзеркал; до витончених інтер'єрів, декоративних і легких; до відсутності прямих ліній і кутів. Мистецтво рококо належить до кращих досягнень XVIII століття по красі асиметричних композицій, вишуканості, духу інтимності, комфорту і особистій зручності.

 

  • Переважаючі кольори: приглушені пастельні тони: рожевий, білий, голубий. Улюблені сполучення - білий із золотим, білий із блакитним, білий з ясно-зеленим або рожевим кольором.
  • Лінії: вигадливий опукло-вгнутий асиметричний малюнок; вертикальні лінії колон; яскраво виражене горизонтальне розділення.
  • Форма: прямокутна, склепінчаста і куполоподібна; вежі, балкони, еркери.
  • Елементи і аксесуари інтер'єру: масивні парадні сходи; колони, скульптури, розписи, ліпнина і різьблений орнамент.
  • Конструкції: по фасаду вигадливі, але разом з тим стійкі і масивні; динамічні, контрастні і напружені.
  • Меблі: виконувалися з порід рожевого або фіалкового дерева й прикрашалася примхливими вигинами бронзових стебел рослин, квітів і листів. Згодом бронзові орнаменти перемінили ніжні світлі тони, легка позолота і білий лак. Меблі стали прикрашати вставками із  порцеляни, живописом на склі і мініатюрами.
  • Вікна: По периметру з рослинним декором, прямокутної або на півциркульної форми.
  • Двері: аркові прорізи з колонами; рослинний декор.